ДЕКОМПЕНСАЦІЯ (лат. decompensatio < лат. de — заперечення, зменшення, видалення + compensatio — заміщення, компенсація, урівноваження) — недостатність або зрив механізмів відновлення функціональних порушень і структурних дефектів організму. Д. може виникнути при прогресуванні хвороби чи патологічного процесу, у зв’язку з фізичним перенапруженням чи перевтомою, як результат впливу на організм температурних факторів (охолодження, перегрівання), травми або як наслідок супутнього захворювання. Емоційний стрес, голодування, виражена алкогольна та інші інтоксикації, порушення режиму праці і відпочинку можуть бути причинами Д. Механізм виникнення Д. може бути пов’язаний з неповним одужанням — в організмі залишається так зване місце найменшого опору; кращі умови життя забезпечують практично здоровий стан людини, а несприятливі ситуації можуть викликати явища Д., а іноді й рецидив захворювання. Напр., загострення радикуліту виникає при переохолодженні, деякі дерматози (екзема, нейродерміт) — при стресових умовах та ін. Розвиток явищ Д. залежить, з одного боку, від тяжкості патологічного процесу чи інтенсивності несприятливого впливу, що зумовлює порушення компенсаторних процесів, з іншого — від ступеня надійності компенсаторних реакцій, від так званого запасу міцності організму. Найбільш важливу роль у попередженні Д. відіграють загальні пристосувальні реакції, які виникли у процесі еволюції на рівні цілісного організму і здійснюються, насамперед, за допомогою нейроендокринних механізмів. У дітей раннього віку пристосувальні механізми ще недостатньо сформовані, а у людей похилого та особливо старечого віку резервні сили організму послаблені, тому віковий фактор також має істотне значення у ступені вираженості Д.
БМЭ. — М., 1977. — Т. 7; Гипоксия. Адаптация, патогенез, клиника / Под общ. ред. Ю.Л. Шевченко. — СПб, 2000; Зайчик А.Ш., Чуриков Л.П. Основы общей патологии. Ч. 2. Основы патохимии. — СПб, 2000; Крыжановский Г.Н. Введение в общую патофизиологию. — М., 2000; Пальцев М.А., Аничков Н.М. Патологическая анатомия. В 2 т. — Т. 2, Ч. 1. — М., 2001.